Що таке CAMM?

Модулі пам’яті CAMM були створені для розв’язання конкретних проблем виробників комп’ютерів. У 2011 році було представлено перший у світі ультрабук Apple MacBook Air на базі процесора Intel Ultrabook^™. З цього моменту виробники постійно борються з проблемою втиснення модулів пам’яті та інших компонентів у дуже тонкий корпус ультрабуків. Традиційний модуль пам’яті SODIMM виявився занадто товстим для цього класу систем, а слот SODIMM має специфічні вимоги до висоти, які неможливо задовольнити в ультрабуку. Це змусило виробників комп’ютерів використовувати пам’ять (також відому як DRAM down), що монтується безпосередньо на материнську плату. У виробництві такий підхід має багато недоліків. Наприклад, якщо один із чипів DRAM виходить із ладу під час тестування, то для його вилучення й заміни потрібно переробляти всю материнську плату (а не просто виконати заміну модуля на виробничій лінії). Оскільки ціни на мікросхеми та їх доступність мають тенденцію коливатися разом із ринком пам’яті, виробники намагаються спланувати найбільш рентабельний тип пам’яті для своїх систем.

Розробники комп’ютерів, такі, як Dell, потребують більшої гнучкості у виробництві та ціноутворенні, щоб пропонувати системи за розумною ціною для своїх клієнтів. Вони також повинні швидко реагувати на мінливі ринкові умови. Традиційно це досягається за допомогою пам’яті. Коли пам’яті не вистачає, а її ціна зависока, вони зменшують вартість комп’ютерної системи, встановлюючи менший обсяг пам’яті. Із вбудованою пам’яттю зробити це набагато важче, не кажучи вже про планування. Процесори ноутбуків підтримують як DDR DRAM, так і LPDDR DRAM, тому вибір дорожчого компонента пам’яті може зрештою вплинути на кінцеву вартість системи. Можливість модернізації також є серйозною проблемою та зазвичай виключається для систем цього класу, оскільки користувачі або системні інтегратори не можуть просто додати мікросхеми DRAM на материнську плату.