SSD та RAM точно стануть у пригоді для стримінгу та у роботі із розважальним контентом

Галузь новинного та розважального контенту (M&E) змінюється швидше, аніж багато інших. В значній мірі причиною цього є стрімінгова революція. Від зйомки до кодування, візуалізації та передачі – попит на новіші та швидші технології зараз дуже високий.

Але коли мова заходить про створення привабливого та популярного новинного та розважального контенту, існує безліч факторів, що стосуються технічної архітектури створення та поширення контенту.

Створення

При створенні яскравих ситкомів, спецвипусків або фільмів-блокбастерів знімальне середовище має бути організоване на найвищому рівні. Наприклад, Netflix вимагає, щоби матеріали надавалися у форматі 4K для майстер-файлів. Окрім цього, для обробки сцен, затверджених Netflix, зйомку треба проводити із роздільною здатністю вище 4K. Перехід від 4K до 8K означає 4x даних на кожний кадр, а у випадку форматів типу HDR та з динамічною глибиною кольору розмір файлів може бути ще більшим.

Як тоді, коли ви знімаєте фільм та обмежені кількістю кадрів в секунду, що здатен зробити затвор камери, при цифровій зйомці у форматі RAW не можна допускати того, щоби кількість кадрів обмежувалася швидкістю запису даних на жорсткий диск. Наприклад, камера із сенсором 8192 x 4608 (пропорції 16:9) створює близько 136 гігапікселей за хвилину зйомки при 60 кадрах в секунду. Якщо кожний відлік містить 16 біт, це означає 272 ГБ/хв нестиснених даних, які необхідно зберігати, або 4,5 ГБ/с.

Однак зйомкою все не обмежується – відзнятий матеріал необхідно швидко передати на розгляд редакторам та продюсерам та вирішити, чи треба щось перезняти. Чим більше часу займає передача даних з камери або підключеного сховища на інше, тим менш ефективним стає продакшн. Поки здійснюється передача даних, а це може тривати довго, вся знімальна команда сидить без діла. Тому необхідно мати можливість швидко завантажити відзнятий матеріал та передати його на перегляд.

Це, в свою чергу, вимагає значної ємності та блискавичної пропускної здатності накопичувача. Ба більше: сервери з можливістю спільного доступу, за допомогою яких редактори можуть одночасно працювати над матеріалом.

Роками кіностудії використовували дешеві жорсткі диски, але з огляду на обсяг даних, що створюються за допомогою сучасних камер, та вимог щодо передачі матеріалу, вони переходять до накопичувачів U.2 та M.2 NVMe, які забезпечують, зокрема, швидшу передачу даних.

Поширення

Якщо людина у Каліфорнії хотіла подивитися відео, що зберігалося у центрі обробки даних у Вірджинії, їй би треба було завантажити його через мережу магістрального зв’язку. Але якщо 100 або навіть 1000 чоловік в різних частинах світу захочуть подивитися те саме відео, це призводило до «заторів» у мережі та сповільнювало відображення відео.

Щоби подолати цю проблему, стрімінгові сервіси стали все більше використовувати мережі передачі контенту (CDN). Концепція базується на старих принципах забезпечення швидшого завантаження сайтами такого статичного контенту, як фотографії, текст та реклама; однак за попередні роки її розвинули і тепер вона поширюється на стрімінг відео, аудіо та динамічного мультимедійного контенту.

Перед мережами передачі контенту стоїть унікальний виклик, що полягає не тільки у передачі контенту, але й передачі його у такій спосіб, щоби не виникали затори пропускної здатності. Тому більшість таких мереж організовано за принципом адаптивного бітрейту (ABR), що забезпечує трансляцію відео різної роздільної здатності та коригує його відтворення залежно від поточного стану мережі, до якої підключений пристрій глядача. Якщо ви хочете продивитися відео у форматі 4K, але в мережі є затор, програвач може запропонувати ненадовго відтворювати трансляцію із нижчою роздільною здатністю, щоби вам не треба було чекати, поки контент довантажиться.

Адаптивний бітрейт – прекрасне рішення для відтворення, однак він створює навантаження на сховище мережі передачі контенту, оскільки кожна передача збільшує кількість в чотири рази кількість даних для наступної версії (зі 480p до 720p) та навіть більше для таких динамічних кольорових діапазонів, як HDR. Тому в багатьох мережах передачі контенту в центрах обробки даних використовуються SSD-накопичувачі NVMe, що також мають наднизьку затримку доступу до читання та використовують складні схеми кешування для одночасної доставки всіх передач адаптивного бітрейту.

Щоби ще зменшити затримку завантаження та відтворення, власники мереж все більше інвестують у периферійні обчислення для розміщення контенту на серверах, які є фізично ближчими до глядача. Це передбачає дуплікацію контенту по всьому світу та наявності віртуальних RAID та резервних сховищ для забезпечення безперебійності. Більшість із цих периферійних обчислювальних вузлів використовують ті ж самі стратегії для передачі адаптивного бітрейту, однак можуть організовувати функціонування самих програмних застосунків у пам’яті для швидкого доступу до файлів та пришвидшення часу до першого кадру. Це вимагає максимізувати RAM та налаштувати кеші NVMe в центрі обробки даних.

Сервіси трансляції новинного та розважального контенту швидко набули популярності, тому не дивно, що ця галузь впроваджує новітні технології для забезпечення попиту споживачів. Від SSD NVMe до RAM великої ємності, галузь новинного та розважального контенту у значній мірі формує розвиток технологій низької латентності для зйомки, обробки та передачі високоякісних відео та програм по всьому світу.

#KingstonIsWithYou